|
укр
| eng
|
 |
|
|
|
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
| |||||
|
Щодо відродження вузькоколійок, як невід’ємної складової інфраструктури туристично-рекреаційної галузі та комплексу заходів з використання унікальних можливостей природного середовища Закарпаття |
|
Споруджені ще за часів Австро-Угорщини та Чехословаччини, вони тривалий час відігравали надзвичайно важливу роль в народно –господарському комплексі краю. Сьогоднішня практика задіяння цього ресурсу в гірських регіонах сусідніх держав – Румунії, Словаччини, Польщі, перспективи інтеграції, засвідчують про те, що відродження та функціонування «вузькоколійок» може дати серйозний поштовх соціально – економічному розвитку гірських районів, слугувати ефективнішому використанню природних ресурсів, впровадженню природозберігаючих технологій. У повоєнний період протяжність вузькоколійних залізниць краю сягала 1339 км. Найбільш розгалуженою була їх мережа у Тячівському, Рахівському, Свалявському , Іршавському районах, де вони з’єднували великі населенні пункти з віддаленими лісовими масивами. Початок демонтування вузькоколійних залізниць ( кінець 50-х років минулого століття) був пов'язаний із зміною тодішніми ліспромгоспами технології перевезення деревини з місць її заготівель до нижніх складів (лісовозним автотранспортом). Найпротяжніша «мала залізниця» у Тячівському районі ( Усть – Чорна – Тересва) була зруйнована останніми катастрофічними паводками. На сьогодні протяжність єдиної діючої вузькоколійки Берегово – Іршава, Виноградове – Хмільник, яка знаходиться на балансі «Укрзалізниці», сягає 97,9 км. При здійсненні ряду організаційно-господарських заходів вона могла б стати об’єктом, на якому можна практично апробувати потенційні можливості вузькоколійок у контексті перспектив і пріоритетів розвитку народногосподарського комплексу області загалом. Концепція програми реконструкції та розвитку вузькоколійної залізниці Берегово – Іршава, Виноградове – Хмільник нашою Асоціацією розроблена. Однак вона потребує серйозної експертизи науковців та підтримки владних структур як на регіональному, так і загальнодержавному рівні. Що ж стосується будівництва вузькоколійок у районах, де вони діяли традиційно, то їх необхідність стає очевидною й з огляду на створення у майбутньому потужних гірськолижних комплексів, об’єктів малої енергетики, сучасних полонинських господарств. Як засвідчує практика ряду європейських країн, подібні об’єкти сьогодні викликають особливу зацікавленість потужних вітчизняних і зарубіжних інвесторів. МАТЕРІАЛИ з історії будівництва та експлуатації вузькоколійних ( „лісових”) залізниць Закарпаття |
