Голові Державного комітету України
з питань розвитку підприємництва
п. Кужель О.В.

Шановна Олександра Володимирівно!

З метою зміцнення позицій вітчизняного транспортного комплексу на міжнародному ринку перевезень, асоціація «Європейська спілка транспортників України» (ЄСТУ), захищаючи права і інтереси національних транспортно-експедиторських і термінальних підприємств та організацій, які вже багато років репрезентують транспортну галузь України, залучають додаткові вантажі, а відтак і кошти до національної економіки, неодноразово зверталася до керівництва Мінтрансу та зв'язку України і Укрзалізниці з пропозиціями щодо розвитку конкурентного середовища на транспортному ринку України, інтеграції національної транспортної системи в міжнародний транспортний ринок, забезпечення вільного транзиту вантажів та ефективного функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів відповідно до світових стандартів.

Головними чином це стосувалося залізничних вантажних перевезень. Саме залізницею завжди перевозилася більша частина транзитних вантажів, при цьому залізничний транзитний потенціал України по найоптимістичнішим підрахунками використовувався лише на 50%.

Наближення кордону ЄС безпосередньо до території України позитивно вплинуло на подальше формування конкурентного середовища на ринку прикордонної термінально-транспортної інфраструктури. Завдяки вступу України до КОТІФ, спектр термінально-транспортних послуг на прикордонній території України почав активно трансформуватися в напрямку комплексності при обслуговуванні зовнішньоторговельних та транзитних вантажів. При цьому, головною складовою комплексу транспортних послуг завжди були роботи по перевантаженню вантажів з колії 1435мм на 1520мм. На території Закарпатської області за часів радянської влади на перевантажувальних фронтах обслуговувалось 1500-1700 вагонів щодоби, обсяги перевезень сягали 41,5млн,тн на рік, в тому числі 33,4млн.тн. експорту та 8,1млн.тн. імпорту.

Українські перевантажувальні термінальні компанії різних форм власності,    які    функціонують    в    зоні    дільності    Ужгородської   дирекції Львівської залізниці, сформувалися і почали свою діяльність ще в середині 90-х років, в часи, коли перевантажувальні потужності залізниці були де-факто зруйновані, внаслідок чого практично увесь транзитний потік, що прямував у напрямку Захід - Схід, був перенаправлений вантажовідправниками в обхід території України. В ті часи, обсяги перевезень скоротилися більш ніж вдвічі, в тому числі імпорт з Європи зменшився майже в 5 разів.. Все це сприяло бурхливому розвитку транспортно-складської інфраструктури на територіях сусідніх з Україною держав, де виконувалися роботи по перевантаженню імпортних та транзитних вантажів в напрямку Захід - Схід.

Напруженою багаторічною працею, значними інвестиціями в розбудову прикордонної термінально-транспортної інфраструктури та веденням ефективної маркетингової політики, термінальним компаніям вдалося не тільки відновити, а і навіть збільшити обсяги транзитних перевезень з одночасним перевантаженням імпортних та транзитних вантажів на території України. Таким чином, відтворена термінальними компаніями на стику кордонів країн СНД-ЄС матеріальна та інтелектуальна база прикордонної термінально-транспортної інфраструктури дозволяє обробляти більш ніж 1,5 млн. тон імпортних і транзитних вантажів на рік, при цьому потенційний обсяг перевезень через Закарпатську область може сягати до 52 млн. тон експортно-імпортних і транзитних вантажів.

На жаль, в умовах світової економічної кризи, ситуація на ринку міжнародних залізничних перевезень позначилась не тільки різким зменшенням обсягів перевезень, але і вкрай жорсткою конкурентною боротьбою між країнами - транзитерами вантажів та перевізниками. Через не конкурентоспроможність тарифної політики «Укрзалізниці» по відношенню до тарифів інших видів транспорту, особливо європейських автоперевізників, а також встановлення Державною митною службою України не обґрунтованої попередньої оплати фінансової гарантії доставки вантажів на транзитні залізничні перевезення, високий рівень дозвільних зборів контролюючих структур ( карантинні, екологічні, санітарні, інші) в пунктах пропуску та ряд застарілих проблем, в теперішній час фактично наближають до припинення транзитних залізничних перевезень в напрямку 5-го міжнародного транспортного коридору. Все це, а також неоднозначне трактування Закону України від 4 червня 2009 року № 1451 -VI стосовно оподаткування ПДВ послуг пов'язаних з транзитними перевезеннями та врай повільне формування правового поля транспортної галузі в Україні, спричинило обвальне зменшення транзитних перевезень, і як наслідок, попиту на термінальні роботи на території України. Всі термінальні компанії фактично знаходяться на грані зупинки. Через відсутність обсягів робіт вони змушені були скоротити майже 50% кваліфікованого персоналу та перевести на скорочений робочий час інших. Працівники Ужгородської дирекції залізничних перевезень Львівської залізниці ще з минулого року працюють в режимі скороченого часу, що безперечно загрожує безпеці руху та створює соціальну напругу в трудових колективах.

Враховуючи критичність ситуації та з метою не допущення  знищення